в'яла шкіра

відвислий; що звисає

* * *

1) щуплий, миршавий [Щупла дитина. Щупле деревце. Увесь він якийсь миршавий], плюскний [Один гірок твердий, а всі плюскні], в'ялий, прив'ялий, зів'ялий [В'яла риба. Зів'яла редька], (о дереве, раст., овощах) трухлий, трухлявий;

2) (рыхлый, скважистый) пухкий, дірчастий. [Пухка земля. Дірчастий камінь].

* * *

1) ( утративший свежесть) прив'я́лий, зів'я́лий, плю́склий; ( о плодах) тру́хлий, трухля́вий

2) (ноздреватый, рыхлый) дірча́стий, ніздрюва́тий, ніздря́стий, пухки́й

3) перен. кво́лий

взлелеивать, взлелеять (холить) кохати, скохати, викохувати, викохати (о мн. повикохувати), плекати, виплекати, (вскормить) годувати, згодувати, (нежить, ласкать), пестити, випестити, пестувати, випестувати, голубити, зголубити, милувати; (убаюкивать) леліяти (зап. леліти), злеліяти. [Викохала свою дівочу красу (Н.-Лев.). Соціялізм, - така наука, яку викохали розумні й до робітників прихильні люди (Єфр.). Пести мене, моя нене, як малу дитину (Куліш). Я був син-одинець; мене дуже пестували (Крим.). Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити (Гол. I). Я вам кажу, ми згодували буйство, руїну краю (Куліш). Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла (Гол. I). Мала собі сина єдиного, змалку леліла, у найми не пускала (Метл.)]. -ять надежду, мечту, мысль и т. п. - пестити, голубити, плекати, кохати, леліяти, живити (надію, мрію, думку и т. п.), (поэт.) гріти в серці надію, мрію. [Пестив він мрію про щастя (Коцюб.). Голублячи такі думки в серці (Мирний). Люблю я власну мрію, що там у серденьку на дні відмалечку лелію (Франко). Андрій плекав таємну надію, що все минеться (Коцюб.)]. Взлелеять мечтою, в мечтах - вимріяти що. Лелеянный, лелеемый - пещений, плеканий, голублений, коханий, (убаюкиваемый) леліяний. [Рій згадок викликав у пам'яті колись пещені надії (Коцюб.). Облишив він свої голублені заміри (М. Грінч.). Ой косо, косо кохана! Сім літ я тебе кохала (Метл.). Співець без надії - леліяний смутком, іду одинокий (Пачов.)]. Взлелеянный - викоханий, випещений, виплеканий, зголублений, злеліяний. [Викохана ідея (Н.-Лев.). Виплекане звірятко (Коцюб.)]. -ный в мечтах - вимріяний. [В голові пробіг давно вимріяний образ: тиха ніч, шепотіння сосон (Корол.)]. -ться - кохатися, викохуватися, викохатися, пеститися, випеститися, плекатися, виплекатися, голубитися, (убаюкиваться) леліятися; бути викоханим, випещеним, виплеканим, злеліяним. [Кохалась у батенька, як утя на воді (Слов'яносербщ.). Я виросла, викохалась у білих палатах (Шевч.)].

* * *

навеять

1) что куда, на что - навівати, навіяти, наві(й)нути, нашугати, (о мног.) понавівати що и чого куди; (перен. ещё: внушать) надихати, надихати, надихнути, (вызывать, порождать) насувати що на кого или кому, викликати що в кому. [Ой, вітрику, наш милий друже, навій нам дощику мерщій (Гліб.). Що бог навіне, того ніхто не мине (Номис). Нашугає нам оцей вітер дощу (Кролевеч.). І втома від цілоденної важкої праці і холод, і ця сумна картина мимохіть насували мрію про теплу хату, гарячу страву, суху постіль (Коцюб.)]. Ветерок -вает прохладу - вітерець навіває (надихає) прохолоду. Ветерок -вает (без вин. п.) - вітерець повіває (подихає). Метель -веяла снегу - завірюха (метелиця) навіяла (намела) снігу. -вать, -веять думы, грёзы, спокойствие, задумчивость, грусть - навівати, навіяти (реже надихати, надихати, надихнути) думи, мрії, спокій (упокій), задуму, смуток. [Думи і мрії розкішні усе навіває (Грінч.). Сонцем твоїм освіти, в серце спокою навій (Самійл.). Увесь той упокій, що надихнула їй Катря своїм словом, мов розвіявся десь (Грінч.)]. Эта музыка -веяла на меня грусть - ця музика навіяла на мене смуток;

2) (веялкой) навіювати, навіяти, (о мног.) понавіювати чого. Много ль хлеба -веяли - чи багато пашні (збіжжя) навіяли? Навеянный -

1) навіяний, надиханий. [Крізь навіяний смуток просяяла в його очах тиха радість (Васильч.)];

2) навіяний, понавіюваний. -ться -

1) (стр. з.) - а) навіватися, надихатися, бути навіяним, надиханим; б) навіюватися, бути навіюваним, навіяним, понавіюваним;

2) (привеяться, сов.) навіятися, наві(й)нутися, привіятися. Ты отколе -веялся сюда - ти звідки сюди привіявсь? яким тебе вітром сюди навіяло?

3) (вдоволь, сов.) навіятися.

* * *

несов.; сов. - нав`еять

насеять

1) (засевать) насівати, насіяти, засівати, засіяти, (о мног. или во мн. местах) понасівати и понасіювати, позасівати и позасіювати що и чого. [Насіяла василечків у зеленому саду (Пісня). Горобці що-літа повикльовують усе, що він понасівав (Квітка). Се все понасаджував, понасіював дідусь (Основа 1862)];

2) (просевать) насівати, насіяти, просівати, просіяти, пересівати, пересіяти, висівати, висіяти, ( о мног. или во мн. местах) понасівати и понасіювати чого. Насіяла борошна на хліб (Сл. Гр.). Треба висіяти землі на парник (Київщ.)]. Насеянный -

1) насіяний, засіяний, пона[поза]сіюваний;

2) насіяний, просіяний, пересіяний, висіяний, понасіюваний. -ться -

1) насіватися, насіятися, понасіватися; бути насіюваним, насіяним, понасіюваним и т. п. [Подертий мішок, - скільки борошна насіялося! (Брацл.)];

2) (вдоволь, сов.) насіятися.

* * *

несов.; сов. - нас`еять

1) бізнес, справа; постійне заняття; фах

2) робота, праця

3) порядок денний (тж the business of the day)

4) обов'язок, призначення; коло обов'язків

5) торгівля, комерційна діяльність

6) розм. справа, питання, випадок

7) відносини, стосунки, зв'язки (з кимсь)

8) театр. дія, гра; міміка, жести

9) знев. справа, халепа, історія, пригода

6) не обмежуватися словами; діяти рішуче

* * *

1) постійне заняття, спеціальність; справа, діло, робота

2) порядок денний (тж. the business of the day, the business of the meeting)

3) справа, обов'язок, призначення

4) торгівля, комерційна діяльність, бізнес

5) торговельна справа, комерційне підприємство, фірма

6) справа, питання, випадок, історія

7) театр. гра, міміка; акторські атрибути, пристрої, обладнання

8) заст. відносини, зв'язки ( з ким-небудь)

9) ['bэzэnэs]заст. зайнятість; ретельність

10) aмep. клієнтура, покупці; публіка; аудиторія

11) eвф. "серйозна справа" ( дефекація)

12) eвф. проституція

n; мед.

n; мед.

1) образник; кривдник

2) шкідник

* * *

1) див. injure + - er

2) кривдник

3) особа, яка заподіяла збиток

1) сонний

2) сонливий

3) в'ялий, лінивий

4) в'ялий, гниючий (про фрукти); переспілий

5) снотворний; що наганяє сон, заколисуючий

* * *

1) сонний

2) сонливий

3) млявий, в'ялий, ледачий

4) в'ялий, гниючий ( про фрукти)

5) який наганяє сон; снодійний

1) стоячий (про воду)

2) застійний, застояний

3) в'ялий; інертний; тупий

* * *

1) стоячий ( про воду); застійний, застояний

2) млявий, інертний; відсталий

1) онімілий, заціпенілий

2) бездіяльний, млявий, апатичний

3) зоол. який перебуває у сплячці

* * *

1) бездіяльний, млявий, апатичний

2) онімілий, заціпенілий

3) зooл. що знаходиться в стані сплячки

n; мед.

n; мед.

1) див. injure + - er

2) кривдник

3) особа, яка заподіяла збиток